17– 18 жовтня 2017 року в Івано-Франківську пройшла Міжнародна Конференція «Практика паліативної допомоги в Євразійському регіоні. Обмін досвідом». У заході брали участь експерти у сфері паліативної допомоги з понад 10 країн світу, а також представники Всесвітньої організації охорони здоров’я, міністерства охорони здоров’я України, департаменту Європи та Центральної Азії в «Human Rigths Watch», Фундацій Відкритого суспільства. Конференцію присвячено 20-ти річчю Обласного клінічного центру паліативної допомоги Івано-Франківської області.
«Україна та Івано-Франківськ не випадково стали майданчиком для дискусій про паліативну допомогу в Євразійському регіоні. З одного боку, в Україні розпочалась масштабна реформа охорони здоров’я, де розвиток сучасної системи паліативної допомоги - один із пріоритетів. Тому Україна може стати прикладом і натхненником реформ для багатьох країн в Євразійському регіоні. З іншого боку, Івано-Франківщина була одним з перших основних партнерів фонду "Відродження" у просуванні сучасної паліативної допомоги і 2017 рік є 20-м ювілейним для Івано-Франківського обласного клінічного центу паліативної допомоги. Івано-франківський хоспіс став першим закладом в Україні, який поєднав у собі всі види надання допомоги: допомогу вдома, виїздну бригаду, стаціонар та цілодобову підтримку, ставши прикладом всебічної підтримки й допомоги хворому та його родині».
По завершенні Конференції була складена резолюція зі закликом до урядів Євразійського регіону, за яку проголосували учасники конференції.
Деякі ключові тези з неї:
- Як дорослі так і діти можуть бути паліативними пацієнтами. Паліативної допомоги потребують люди з такими діагнозами як: дитячий церебральний параліч, туберкульоз, множинний розсіяний склероз, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, цукровий діабет, хвороби системи кровообігу, онкологічні захворювання, хвороба нирок, ВІЛ/СНІД та інші.
- Існує два розповсюджених міфи, які гальмують розвиток саме дитячої паліативної допомоги. Один міф говорить, що діти - це маленькі дорослі, які не потребують особливого підходу чи дитячих форм знеболювальних засобів. Інший міф каже, що дітям не болить так як дорослим, тому що у дітей не настільки ще розвинена нервова система. Обидві думки вкрай помилкові й призводять до того, що важкохворі діти з сильним больовим синдромом не отримують адекватного знеболення та догляду. Ці міфи необхідно розвінчувати й наполягати на розвитку саме дитячої паліативної допомоги.
- Паліативна допомога - це мультидисциплінарний підхід, тому для різних професій необхідно запроваджувати спеціальні навчальні програми, а для деяких - вводити окремі спеціальності. Мова йде про підготовку психологів, терапевтів, педіатрів, медсестер, соціальних працівників, душевних пастирів.
- Щоб паліативна допомога розвивалась, необхідно наполягати на включення її до пріоритетних завдань національних систем охорони здоров’я. Тому комунікація - дуже важливий компонент роботи всіх, хто займається цією гострою проблемою. Досвід різних країн Єразійського регіону свідчить, що ефективною практикою є залучення відомих особистостей - співаків, художників, письменників, лідерів думок, політиків - до комунікації цієї проблеми.