Визначення за ВООЗ : Паліативна допомога – це комплексний підхід, мета якого – забезпечити максимальну якість життя пацієнта з невиліковним (смертельним) захворюванням і членів його родини, шляхом запобігання та полегшення страждань завдяки ранньому виявленню і точному діагностуванню (оцінці) проблем, що виникають, та проведення адекватних лікувальних заходів (при больовому синдромі та інших розладах життєдіяльності), а також надання психосоціальної та моральної підтримки.
Відповідно до сучасних міжнародних підходів та концепцій, паліативна медицина повинна бути невід’ємною, інтегрованою складовою медичного обслуговування та соціальної опіки. Декларація ВООЗ (1990) та Барселонська декларація (1996) закликають усі держави світу включити паліативну допомогу в структуру національних систем охорони здоров`я.
Згідно з існуючими визначеннями, паліативна медицина – це галузь наукової медицини та охорони здоров`я, основним завданням якої є покращання якості життя та полегшення страждань пацієнтів з різними нозологічним формами хронічних невиліковних хвороб, переважно в термінальному періоді їх прогресування та за умов, коли можливості спеціалізованого лікування основної хвороби є обмеженими або, з точки зору сучасних наукових уявлень, безперспективними
Паліативна і хоспісна допомога:
• Забезпечує полегшення болю та інших симптомів або розладів життєдіяльності, що спричиняють страждання;
• Стверджує життя та розглядає смерть як природній процес;
• Не має на меті прискорення чи уповільнення настання смерті;
• Поєднує соціальні, психологічні й духовні аспекти піклування про пацієнта;
• Пропонує систему підтримки, що допомагає пацієнту жити активно, наскільки це можливо, до самої смерті;
• Пропонує систему підтримки, що допомагає родині пережити важкі часи хвороби пацієнта та тяжкої втрати – смерті рідної та близької людини;
• Використовує комплексний міждисциплінарний (командний) підхід, направлений на потреби пацієнта та його сім’ї;
• Покращує якість життя і позитивно впливає на перебіг хвороби;
• Призначається незалежно від стадії захворювання або основного лікування, в поєднанні з іншою терапією, яка забезпечує подовження життя, наприклад, така як хіміотерапія і променева терапія, та включає дослідження, що необхідні для кращого розуміння динаміки захворювання, контролю та запобігання клінічних ускладнень .
ВООЗ дала також визначення паліативної допомоги дітям:
Паліативна допомога дітям представляє собою спеціальну, однак споріднену з паліативною допомогою дорослим, сферу.
До принципів, які застосовуються у випадку педіатричних невиліковних захворювань належать:
• Паліативна допомога дітям – це активна повна турбота про фізичний стан, розумові здібності й душевний стан дитини, що також включає надання підтримки родині.
• Паліативна допомога дітям починається з моменту діагностування захворювання й продовжується, незважаючи на те, чи отримує дитина відповідне лікування чи ні.
• Особа, що надає паліативну допомогу дитині, повинна контролювати й намагатися максимально усунути або зменшити її фізіологічні та психологічні страждання, та забезпечити відповідні соціальні умови.
• Ефективна паліативна допомога потребує комплексного мультидисциплінарного підходу, що включає залучення родини, й робить доступними суспільні ресурси; вона може бути успішно запроваджена навіть, якщо ресурси обмежені.
• Паліативна допомога дітям може бути забезпечена за обмежених ресурсів спеціалізованої медичної допомоги в закладах загальної лікувальної мережі і навіть у дитини вдома.
